Переплітаються тумани з ранком міста,
І я ховаю очі, ніби ненавмисно
І я чекаю ночі, щоб знов не заснути,
І щоб з собою наодинці бути.
Я від людей і від думок ховаюсь
В уже зів’яле листя загортаюсь
І слухаю, як б’є годинник тихо-тихо,
У цьому затишку мені б лишитись.
У цьому мертвому шматочку світу,
із цим уже давно зів’ялим листям,
І у тумані ранку міста,
Щоб знов з собою я могла побути наодинці.
Десь
© Copyright: Анна Рам, 2013
Свидетельство о публикации №113030704984
Свидетельство о публикации №113030704984
Рецензии