Висока оц нка
Мов тих років - похвальний,
А в нім - оцінено мій хист
Юнацтва - віршувальний…
Від вчительки він, з тих часів,-
Коли в школі навчалась…
Відчула майже з перших слів,
У згадках - не вагалась…
Тоді писала шкільний твір
Весь віршем - поетично ,
Часу не визначивши мір
І вперше так не звично…
Порив навіяв запальний,-
З батьків благословенням,-
Шкільний екзамен випускний,
Наповнений натхненням…
Розумним досвітом ясним
До щирої вимови,
Зв’язком величним та міцним
Без вад рідної мови…
Саме тому напровесні
Жалкую я до болю,-
Не зможу, навіть, у ві сні
Побачити твір в школі…
Бо сорок років вже пройшло,
Як я його писала,
Але зернятко те зійшло,-
Зерном дозрілим стало!
Від українських вчителів,
Мабуть, в той час не марно
Багато чула добрих слів,-
Повчальних, дуже гарних
Те саме зараз навчання
Ціную, як ніколи,-
Хоч не кидала навмання
Міцний здобуток школи…
Не ставлю знану ту межу,
Та не чекаю слави,-
Порадників тих бережу
Всі в пам’яті настави…
У віршах і думках моїх
Вони служать пунктиром,-
То ж згадую завжди я їх
Злагодою та миром…
Вічне - через шкільне буття
Сприймають гарно учні,
Несуть знання до майбуття,
Чіткі, доречні, влучні…
Подяка від дітей, батьків,-
З роками,- без акценту,
Душею, серцем всім,- без слів
Вчителям - асистентам!
Вони не знають небуття,
Не сохнуть так, як квіти,
А через віхи йдуть життя,-
Доки живуть всі діти!!!
Любов Сергіївна є з тих,
Хто сіяв мудре вічне,
Пройти доречно дуже встиг
Життя педагогічне!
Предметний гарний фахівець
Міста - вчитель Колісник,
Не тільки мови є знавець
Для мене, ще й провісник!
Хоч не йде колом голова,
Та все ж звучать в ній дзвінко
Пророчі вчительки слова -
Висока та оцінка!
11.03.2011 р.
Свидетельство о публикации №113030703085