М й пейзаж

І ось я знов беру у руки карандаш
Моїм думкам так хочеться свободи
Я як художник намалюю свій пейзаж
І він залежати не буде від погоди

Червоним я зображую кохання
Його безумство й вічну сліпоту
Це колір щастя і постійного страждання
Падіння вниз і взлетів в висоту

Я синій карандаш беру у руки
Малюю вічність і безмежність почуттів
Які переповняють мої груди
І щоб їх висловить бракує слів.

Домашній затишок я жовтим зображаю
Це колір сонця, радості й тепла
Це істина, яку завжди шукаю
Це колір золота і в полі колоска

Зеленим намалюю я надію
життєву мудрість, спокій на душі
Все те, про щоз дитинства мрію
Я напишу на цьому полотні

А білим намалюю я невинність
Це колір світла й чистоти думок
Він буде фоном у моїй картині
Це символ світу, що створив нам Бог

Фіалковим малюю справжню дружбу
Це благородство й гідність водночас
Це те, до чого завжди тягну руку
Підтримка й розуміння повсякчас

Усе, пейзаж життя готовий
Вмістив в собі він різні почуття
Його сюжет для мене вже не новий
Але без нього не було б буття.