Ожидание весны. Маргарита Метелецкая

             http://www.stihi.ru/2011/02/16/1949

И что ни день, мир новых красок ждёт…
А в стайках заплутавшие снежинки
Конца зимы забавные обжинки
Справляют весело, замедлив лёт…

Морозная ещё разверста бездна,
Но высь уже предвестием полна –
Жемчужиной рождается весна
В той Вечности, где океан Небесный…

Утихни, вьюговей неугомонный,
Ужели не напелся ты ещё?
И вербу, и траву к теплу влечёт,
Пока ловлю последний снег в ладони…

Готова все огрузшие утраты
В огнище солнечных костров швырнуть,
Кручинам давним душу не согнуть,
И восвояси уж зиме пора бы…

Душа тепла ждёт - верного спасенья,
А ты, зима, так на него скупа,
Что без апреля мир объял бы страх.
Воркуй же, голубь - глашатай весенний!

Оригинал

Очiкування весни 

 Сьогодні знов мінився в барвах світ...
І в табунцях заблукані сніжинки
Лютневої зими смішні обжинки
Справляли, уповільнюючи літ...

Розверзлися чимдуж морозні хлані,
Зчинилася веселість небучна
З нагоди, що із Вічності весна
Родиться з перл в Небеснім океані...

Лягайте спати, хуги навіжені! -
Чи ви не наспівалися хіба? -
Тепла чекають трави і верба,
Закиль ловлю сніги останні в жмені...

Занурюю свої побрезклі втрати
В палахкотіння сонячних багать...
І скрухам давнім душу не зібгать -
Гей, займище звільняй, зима затята!

Душа в теплі шукає порятунку...
Ти ж, зимо, на тепло така скупа,
Що світ без квітня жахно потерпа! -
Воркуй же, голубе, - мій весняний вістунку!


Первые подснежники. Фото Маргариты Метелецкой  от 26 февраля 2013 г.