Як дзвоню до дочки, то питаю,
Як росте мій маленький онук,
На серйозні новини чекаю,
Як цей світ йде малому до рук.
Як характер формується змалку,
Наполегливість та доброта
І як розум проходить закалку
Та щоденно мужніє й зроста.
Щоб щасливо на світі пожити
Треба вчитись багато уміть,
І природу як матір любити
Та достойно невдачі стерпіть.
Пощастить хай онуку у всьому,
Що в житті він захоче зробить,
Щоб приємно було і самому
Як добро він комусь сотворить.
22.12.01
Як дзвоню до дочки
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113030602051
Свидетельство о публикации №113030602051
Рецензии