Один воював

Один воював так завзято,
Що мусів промовить слова:
- Батьків в перемоги багато,
Поразка завжди сирота.

Помітив боєць нашу звичку –
Присвоювать краще собі,
На млин свій чужу лить водичку,
Носить нагороди любі.

Поразку не хочем признати,
Поразка не наша завжди,
Бо з нею нам щастя не мати,
Не зможем минути біди.

Тож правду вояка промовив:
- Поразка завжди сирота,
Вона підриває основи
І падає мрій висота.
14.12.01


Рецензии