Вчера и сегодня... Из Веточки Вишни

                Перевод с украинского:
                http://www.stihi.ru/2013/03/06/4948


Дожди вчера, а нынче – всё метели,
и луж иссохли мёртвые уста…
и облаков простынки побелели,
снежинок неумолчна суета…
грусть площадей пустых, и рыхлый снег,
и тысячи следов, и вслед – твой взгляд…
Благословление и оберег,
воспоминания из тьмы глядят…
Из прошлого и в будущих веках –
свечей погасших горькая тоска…


&&&

…как тоскуют в душе нерождённые вирши,
в доме пусто, лишь ветер коснулся гардин,
да будильник нам напоминает нелишне:
не грусти, не один ты, совсем не один…
отболит и печаль, и забудется вовсе
вечер, лента заката и луч-сталактит,
чей-то взгляд из зимы в незабытую осень,
даже стих ненаписанный всё ж отболит…


Оригинал:

Дощі учора, нині - заметілі,
калюж пошерхлі неживі уста,
хмаринок в небі простирадла білі,
сніжинок у повітрі суєта...
І площ понурих сум, і рихлий сніг,
і тисячі слідів і вслід - твій погляд...
Благословення тихе,  оберіг,
яскравий спалах і найкращий спогад.
Минуле і майбутнє, день і ніч
і полум'я  і сум погаслих свіч.


&&&

...а в душі плачуть ще ненаписані вірші,
в домі пусто, лиш вітер торкає гардин,
та годинник поважний повчає неспішно:
 - не сумуй, бо ти в світі таки не один...
відболить ця печаль і забудеться зовсім
вечір, заходу смужка рожева й ця мить,
і чийсь погляд палкий із зими в тиху осінь,
навіть вірш ненаписаний цей  відболить...