Старі дерева край дороги
Пахнуть вощиною, медами.
Мине тепло. Високе жито-
В стожках.І віє холодами...
А небом волохаті хмари,-
Здається,- вже землі дістали.
До обрію, немов примари -
Діди з скрипучими возами.
У Крим по сіль...Важка дорога.
Понуро журавлі вітають,
І з сумом дивляться з порога,
Коли в село десь завертають.
І вироблені чорні руки
Чола торкнуться: сліпить сонце.
Їм час додому повернутись,
І береже тепло віконце.
Чумацький шлях-надійний компас,
Гуртує і ріднить дорога.
Коли чекала небезпека -
Не забували і про Бога.
Минуле..І чумакувати
Відвикли. То як треба солі-
В крамниці. Втратили багато:
Немає простору і волі.
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Чумаки
© Copyright: Людмила Журавская, 2013
Свидетельство о публикации №113030509378
Свидетельство о публикации №113030509378
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.