Я нiколи нiкому нiчого

Я ніколи нікому нічого,
Хіба декому дещо колись
І тепер я караюсь із того,
Хоч бери та у річці втопись.

Щось незнане пече мене й досі,
Хоча вчинки були вже давно,
То розбудить мене серед ночі
І думками шумує воно.

Не втекти, не сховатись від нього,
Бо зі мною воно назавжди,
Додає ложку дьогтю сумного
У життєвії чисті меди.

Я нікому ніколи нічого
Не робитиму так як колись,
Розуміючи гонор любого,
Шанувати людей я навчивсь.
16.04.02


Рецензии