***
Невільно торкаючись рук
Думки однакові в ці миті
Під обрієм тихо пливуть.
Від хворих думок донесеця
До теплих твоїх очей
Краплинкою ніжності з серця
Пестливе кохання людей
Солодко заплющивши очі
Затримав свій подих на мить
Вуста, кидаются на поспіх
І ви торкаєтесь зорі.
Той погляд у мені горить з тих пір,
Як зірка в серце впала з твоїх вій.
Свидетельство о публикации №113030512843