Диалог с Lone Wolf
Lone Wolf:
Блаженне горе світлого кохання,
Солодке марево лукавих снів –
Проливши роси у молитві ранній,
Погасне сонце на труні віків.
17:14
"А":
Мій рідний! Сонце буде жити!
Йому ще треба народить мільйони літ,
Тримати тільки тре серця відкриті
Для добрих почуттів, - й спасеться світ.
18:08
Lone Wolf:
Валентина,
Погасне сонце на труні віків,
Урветься стогін круговерті часу –
Примусить велич невмирущих слів
Зректися їхнього іконостасу.
18:09
"А":
На те і невмирущими слова
Були нареченІ колись спочатку...
Хай не болить про темне голова,
А просто все розложить по порядку...)
18:11
Lone Wolf:
Валентина,
Зректися їхнього іконостасу,
Забути підлість рабської жаги –
Прорвавши терни і прокльони часу,
Повстане Рід загублених могил
18:12
"А":
Та хай встає, і там же були люди,
А деякі цікаві, говорить
Я з предками своїми сміло буду,
Й сміятися, для чого нині нить?
18:14
Lone Wolf:
Валентина,
Повстане Рід загублених могил,
Зажевріє могутньо над горами
Те сонце, що колись не мало сил
З колін піднятись у чужому храмі.
18:19
Lone Wolf:
З колін піднятись у чужому храмі,
Забрати квіти із труни віків –
Блаженне горе світлого кохання,
Солодке марево лукавих снів...
19:09
Свидетельство о публикации №113030512236