переспів вірша Генріха Гейне на українську мову
***
в житті сумна в мене пора
ніхто того не знає,
але легенда, як світ стара,
спокію мені не залишає
ось тиша прохолодна. вечеріє
над Рейном похмурим і сумним
і небо поступово червоніє
над горами і урвищем земним
і прекрасна дівчина на троні,
у золотім своїм вбранні,
(тільки не має корони)
локони зачісує свої
а як заспіває чарівно,
то пісня та не проста
силу велику має
і до себе тягне вона
а рибалку в човні в цю пору
проймає жахливий біль -
він дивиться тільки вгору
не помічає ні скель, ні хвиль
та враз піднімуться хвилі
і човен той - геть з очей,
а сховає його у штилі
співом своїм Лорелей
русалка Лорелей
© Copyright: Милана Рэй, 2013
Свидетельство о публикации №113030511807
Свидетельство о публикации №113030511807
Рецензии