Хтось
Мати вигоду хотів,
Та пішов собі із миром
Без образ і гнівних слів.
Хтось любив тебе душею
І чекав усе життя,
Щоб назвать тебе своєю,
Та пішов у небуття.
Хтось тобі в житті знайшовся,
Одружилася ти з ним,
Він з хворобами боровся
І помер ще молодим.
Хтось тебе тепер жаліє,
Що в любові не жила,
Доля скривдити зуміє,
Що гордячкою була.
Ти тепер за тим жалкуєш,
Хто тебе любив й чекав,
Щастя з жалю не збудуєш,
Кожен має, що надбав.
04.01.03.
Свидетельство о публикации №113030202219