Життя, як зебра, полосате...

Моє життя, мов зебра, полосате:
 Сьогодні хмари, завтра неба синь,
 Сьогодні сльози, завтра сміх і радість,
 Моє життя то вгору йде, то вниз.

 Моє життя, немов на каруселі,
 Кидає мною. Спокою нема...
 Та зупинившись, глянувши у небо,
 Задумаюсь :"А в чім моя вина?

 Чому неспокій мною володіє
 І душу рве на клапті, на шматки?
 Де ж віра кріпка, де в Христі надія,
 Довіра Богу, впевненість і мир?"

 Живу, мов курка, мов пташина хила,
 А мій Господь сказав, що я - орел...
 А мій Господь велить, щоб і безсилий
 У Ньому лицарем би називав себе.

 Я так втомилась плакати й боятись,
 Втомилась бути на гачку у сатани.
 Втомилась видимим в житті лиш керуватись.
 Прошу, Господь, прийди, допоможи!

 Звільни від рабства страху й безнадії,
 Від сліз, від болю, від пустих образ.
 Наповни серце радістю і миром,
 Допоможи, щоб мій вогонь не згас.

 Допоможи прийти, Господь, у вічність,
 В обійми, Боже, впасти, у Твої;
 Лиш в них, Ісусе, зможу я зігрітись,
 Забуть як сон, страхи свої і біль.

 Там буде радість, зникнуть страх і сльози,
 Ущухне буря, стихне вітер злий.
 Там будуть, Боже, лише перемоги!
 Лише б дійти , Господь, лише б дійти...