Ну, що попались
І руки загребущії тремтять,
На рилі впевненім свинячім
Очиці з переляку не мигтять.
Колись впіймаємо і решту,
Що теж присвоїла чуже майно,
Якщо уникне хтось арешту,
Розплата прийде все одно.
За ауру підступності й свавілля,
Яку наводили серед людей,
З прокляттям справивши весілля,
Одержать біди для своїх дітей.
І врешті третє покоління
У горі прокляне своїх дідів
За силу злісного уміння,
За нечестивість дій, думок і слів.
10.04.03.
Свидетельство о публикации №113030102134