Людмила

                В  інститут  прийшла  принцеса:
                Остовпіння,  ступор,  стреси!
                Вітром,  бурею  вертає,
                Хлопців  у  штабелі  складає.               
                Вродлива,  чарівна  і  мила
                Дівчина - краса   Людмила.
                Стрункість  в  неї  тополина,
                Жіночість  справжня,  невловима,
                Ясні  очі,  довгі  вії,
                Тонкі  брови,  зваблива  шия.
                Русяве  і  довге  волосся
                На  плечі  сиплеться  колоссям.
                Личко  ангельське  величне,
                Ноги,  руки – аристократичні.
                В   постаті   небесна  врода -
                Відчувається  порода!
                У  стосунках  шаноблива,
                І  весела  й  жартівлива.
                У  висловах  завжди  дотепна,
                Вихована  і  шляхетна.
                Школу  з  медаллю  закінчила,
                До  університету  поступила,
                На бюджетному  навчалась,
                Чотири  мови  опанувала.
                В  житті  рідко так  буває,
                Що  красуня  розум  добрий  має.
                Бог  і  так  багато  дав,
                Як  красу  таку  заклав.
                Дівчина  трудилась,  не  гордилась,
                Два  університети  закінчила,
                Плечем  сміло  повела,
                Й  свою  справу  почала.
                Де  Людмила  обертає,
                Лиш  Всевишній,  мабуть,  знає,
                Любить,  пестить,  благословляє,
                В  справах  їй  допомагає.
                Зараз  красуні  біля  тридцяти.
                Хай  в  житті  їй  пощастить!
                Й  все  Що  і  Кого  вона  має
                Хай  Господь  оберігає!
                Андрій – покровитель  православний
                Зродив  її  у  першозванну.
                Пушкіним  самим  славна,
                Має  справжнього  Руслана!
                …Україна  буде  жити,
                Як  таких   буде  любити!
                Державу  нашу  пошанують,
                Коли  вони  не  емігрують!         
                *
                Знають  люди  й  небеса,
                Що  врятує  світ  краса!
                13.12. 2011р., Київ.
         


Рецензии