Щоденник останнього дня зими

...цьогоріч стрічаю останній день зими. Щоденники писати не дуже люблю.. Та що ж в перемішку з римами це навіть дуже цікаво, можливо час від часу навіть творчо.. Зустрічаєш. Мрієш. Поєднуєш. Переймаєшся. Твориш одним словом.. двома словами.. кількома словами.. Чудово.

Значить завтра настане весна. І в думках уже ці всі бруньки, листочки, квіточки.. хоча й знаєш що за один день це все не з'явиться.. звичайно. Ну але в мріях воно уже тут поряд. І ці струмочки що цебенять вулицею, схилами у парках, та садках. Останній день зими.. календарно. Не витратити б його намарно ;). І інші дні теж..

Тож щоденник це ж не особливий літературний твір.. це твої думки і тут звичайно для тебе він і є особливим..і для близьких тобі людей.. тим він і особливий.. ти ж особлива... всі ми мабуть.. І взагалі усі хто пише щоденники - дуже особливі люди... Неособливих серед них немає... я так особисто вважаю... Довгий час і кілька зіпсованих блокнотів це доводять...

Не бачу смислу щоденника що описує тільки те що відбувається монотонно та нудно. Краще описати натхненно та творчо.. іноді з фантазією.. те що надихає.. Тобто щоденник натхнення. Щоденник творчості. Нелогічно. Непослідовно. Навіть часом не хронологічно.

 З заплутаними думками, повагою, та щирістю. Ваша Ірисска.