Була щаслива в цьому світі.
Хоча люблю я дуже волю,
Все ж попадала в чужі сіті,
Та покидала їх без болю.
Настав той час, щоб переглянуть
Життя, що прожила в труді.
Думки мої в минуле линуть-
В щасливі роки молоді.
Була я з трудового роду.
Ще змалку привчена до праці.
Пішла в Рудьковську я породу –
З любов’ю просипатись вранці.
Не почувала того болю,
Коли я босою ходила
В стерні по скошеному полю,
Та колоски ті собирала.
Я від батьків черпала силу
З покірністю сприймати долю,
Що до людей любов вселили,
Щоб співчувать чужому горю.
Життя
© Copyright: Вера Кириченко, 2013
Свидетельство о публикации №113022802871
Свидетельство о публикации №113022802871
Рецензии
Верочка, не легкая судьба подарила тебе доброе, сочувствующее людям сердце.
Успехов в творчестве, с любовью
Татьяна Турбина 13.03.2013 00:28 • Заявить о нарушении
Успехов в творчестве, с любовью
Татьяна Турбина 13.03.2013 00:28 • Заявить о нарушении
Спасибо, Танюша! У детей войны лёгкой жизни не было. Но всё равно, так же светило солнышко, так же резвились, и было с кого брать пример иметь сострадание к ближнему. С теплом Вера
Вера Кириченко 13.03.2013 08:14 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 13.03.2013 08:14 Заявить о нарушении