Квiтують абрикоси

Без листячка квітують абрикоси,
Найперші вісники весняного тепла,
Тумани підбирають мокрі коси,
Як подихи зими, що від весни втекла.

Повітря тепле так пахтить приємно,
Що хочеться його без міри пить і пить,
Кохать красуню праведно і ревно,
Аж спраглая душа від цих бажань тремтить.

Якась піднесеність в душі панує,
Коли навколо вся природа ожива,
Коли лісочок листячком шумує
І в луках шелестить зеленая трава.

Людське єство теж, мабуть, оживає
І все здається нам досяжним і простим,
Як молоде вино, кров наша грає
І чуєшся щасливим й молодим.
29.04.03.


Рецензии