Твоя постать, здається, майнула
Серед натовпу інших людей,
Я покликав – ти, мабуть, не чула,
Бо з моїх десь пропала очей.
Ти б відразу мене пригадала,
Пам`ятаєш, тебе я зустрів,
Як осіннєє листя палало
І я в парку на тебе набрів.
Ти з подружками йшла і сміялась,
А я квітку тобі дарував,
Ти ж від неї чогось відмовлялась
І я довго тебе умовляв.
Із тих пір я тебе все шукаю
І не можу зустріти ніяк,
Що робити тепер я не знаю
І чи довго блукатиму так.
28.04.03.
Твоя постать
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022801879
Свидетельство о публикации №113022801879
Рецензии