Перевод укр. песни Ничь яка мисячна

 
Лунная ночь, вслед за зоренькой алою,
Светлая, словно твой взгляд.
Выйди любимая, пусть и устала ты,
Хоть на минуточку в сад.

Сядем мы рядышком, здесь под калиною,
Я обниму нежный стан,
Глянь,  моя рыбонька, как над долиною
Стелется белый туман.

Небо бездонно, усеяно звездами,
Всё это Божья краса!
И звездопад серебристыми гроздьями,
Словно на солнце роса.

Ты не пугайся, что ноженьки белые
Ступят в ночную росу,
Прямо до хаты голубку несмелую,
Я на руках донесу.

Ты не озябнешь в объятьях, лебёдушка,
В сердце бушует пожар.
Ты для меня, моё ясное солнышко,
Жизни бесценнейший дар.


Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
 Видно, хоч голки збирай,
 Вийди, коханая, працею зморена,
 Хоч на хвилиночку в гай!

 Сядем укупочці тут під калиною,
 І над панами я пан!
 Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
 Стелиться в полі туман.

 Став ніби чарівний, промінням всипаний,
 Чи загадався, чи спить?
 Ген на стрункій та високій осичині
 Листя пестливо тремтить.

 Небо глибоке, засіяне зорями, -
 Що то за божа краса!
 Зірки миготять он по-під тополями,
 Так одбиває роса.

 Ти не лякайся, що свої ніженьки
 Вмочиш в холодну росу.
 Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
 Сам на руках віднесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
 Тепло - ні вітру, ні хмар,
 Я пригорну тебе до свого серденька,
 А воно палке як жар.