Две розы
Дві троянди схилились до купки,
Він їй ніжно шепоче – ЛЮБЛЮ!
Вона тихо шепоче КОХАЮ,
Лиш тебе мій коханий в «РАЮ»
Їх кохання таке не тривале,
Їх кохання коротке таке…..
І хто зна - може вітер повіє,
Може чиясь рука їх зірве….
Навіть може ніхто не помітить,
Може навіть ніхто й не збагне,
Розлучив він коханих навіки,
А без пари кохання помре……….
Свидетельство о публикации №113022701322
Обсмоктать чужую судьбу,
Кости разложить на блюдо,
Лелеять свою ворожбу.
Анатолий Очеретный 27.02.2013 21:57 Заявить о нарушении