Две розы

Дві Троянди.

Дві троянди схилились до купки,
Він їй ніжно шепоче – ЛЮБЛЮ!
Вона тихо шепоче КОХАЮ,
Лиш тебе мій коханий в «РАЮ»

Їх кохання таке не тривале,
Їх кохання коротке таке…..
І хто зна  - може вітер повіє,
Може чиясь рука їх зірве….

Навіть може ніхто не помітить,
Може навіть ніхто й не збагне,
Розлучив він коханих навіки,
А без пари кохання помре……….


Рецензии
Злых языков любимое кредо,
Обсмоктать чужую судьбу,
Кости разложить на блюдо,
Лелеять свою ворожбу.

Анатолий Очеретный   27.02.2013 21:57     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.