І він чекав, надіявся, співав
Цей теплий ранок, світлий, юний ранок.
Чекав її, кого він так кохав,
Стидаючись розвіяти серпанок…
Він дмухав свіжим-свіжим вітерцем
І сподівався він на спільну втечу,
А зрада сталась з не менш юним морозцем –
І розпач затрусив іще тендітні плечі…
А свіжий, такий свіжий вітерець
Забився в кут і не тривожив більше
Тих двох сердець, тих різних двох сердець,
Поміж якими пролягло урвище…
***
© Copyright: Ольга Радужная, 2013
Свидетельство о публикации №113022607396
Свидетельство о публикации №113022607396
Рецензии