Тепер я знаю, що тебе пригріє теплий промінь
І замість мене доторкнеться до твого чола,
І що тебе розважить листя гомін,
Тобі для щастя більше не потрібна я…
Я тихо-тихо відпустила твою руку,
Без суму, без жалю, без сліз.
Собі забравши мої тонни смутку,
Мені цей настрій океан приніс.
Тепер він буде плакати в глибинах,
І шепотіти замість мене буде по ночах,
А вітер носить мою думку на своїх широких крилах,
Поглинувши мій, ще дитячий, страх.
Зірки дивитимуться тобі просто в очі,
А замість мене посміхатиметься грім.
Я попросила листя розповісти тобі казку серед ночі,
Зігріти попросила сонце я твій дім.
Без мене
© Copyright: Ольга Радужная, 2013
Свидетельство о публикации №113022607305
Свидетельство о публикации №113022607305
Рецензии