Ходили свiтами

Ходили, їздили, літали,
Світами довго мандрували,
Голодний розум вимагав,
Щоб все досяжне він пізнав.

Душа ж тягнулася додому,
На стежку змалечку знайому,
Якою бігали колись,
Коли на ноги зіп`ялись.

Душа із розумом не згідна,
Найкраща їй країна рідна,
Де все знайоме і своє,
Не рідний край чужим їй є.

І подолавши шлях додому,
Сльозу змахнемо і потому
Радіємо душевно всім
У краї ріднім і святім.
10.10.03.


Рецензии