Життя довкола б’є ключем…
Летить у безвість долі час.
Мене, мов пташка, з вітерцем
Несе «підтоптаний» Пегас.
Позбавився рожевих мрій.
Все бачу в істинних тонах.
Та не втрачаю ще надій
Здійснити їх хоча б у снах.
Хвилює те, хвилює це,
Бо не байдужий. Бунтівник.
Пишу про музику, сальце,
В душі ж сатирик, жартівник…
Як результат – мов пиріжки,
На світ з’являються байки,
Літературні «остюки»,
«Усмішки», «вірші-колючки».
… Мене запитують, бува:
– Ти знову книжку написав?
Ото розумна голова…
Багатим, безперечно, став?
Відповідаю без вагань:
Збагачує Пенсійний фонд.
Не маю євро чи юань,
Не мільйонер і не «бомонд».
За банк – худенький гаманець,
Там зберігаю капітал.
Купую часто буханець,
Газету, іноді журнал.
А заощаджуючи рік,
Спроможний видати байки.
Тож я не бідний чоловік,
Якщо в доробку є книжки…
Летить у безвiсть долi час...
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2013
Свидетельство о публикации №113022506714
Свидетельство о публикации №113022506714
Рецензии
Вітаю Вас з ювілеєм!!! Добра в душі, натхнення і здоров'я!!! Вірш сподобався, з повагою, Наталка.
Наталья Сытник 25.02.2013 22:18 • Заявить о нарушении
Наталья Сытник 25.02.2013 22:18 • Заявить о нарушении