Мабуть, буває таке в світі,
Що можуть люди й не збагнуть
Що ти міняєшся на світлі
Тебе ж насправді не знайдуть.
Не прикро викривати таку повінь,
Та просто шкода гарних слів.
І ти не хочеш, й я не буду
Не зможу вилить море з берегів.
Не зміниш ти ніколи коло себе,
Мене, бо я зостануся чужим
Я інший, я другий, мені не треба
Бо я ношу похмурий грим.
Все так, поганого нічого тут немає
Ти біля мене, біля тебе я
Мене закохано так сповиває
Твій погляд, що лагідно і тепло обійма.
Ні. Ніколи ти не зможеш
Бо я не хочу жити так
Мені завжди було так важко
Прощатися, коли ховають думки прах.
Бувай, ми не зустрінемся, та будем поруч.
Ти біля мене, біля тебе я.
Нас не розділять ні світи ні морок,
Бо знаю я призначення свого життя.
Це в менi
© Copyright: Доминик Смех, 2013
Свидетельство о публикации №113022500665
Свидетельство о публикации №113022500665
Рецензии