Ещё не время... Из Л. Юферовой

Поэтический  перевод  с  украинского  Л. Юферовой:http://stihi.ru/2013/02/25/765


Ещё  февраль,  откашливая  хвори,
бредёт,  устав  от  снега  и  тоски...
Изранено  зимой  Триполья  поле,
где  горстью  солнце  сеял  предок-скиф.

Отгарцевали  сивки-бурки-кони
морозов...  и  бежит  в  овраг  ручей...
И  пьёт  голубизну  с  небес  ладони,
извечная  как  море,  грусть  степей.

И  даже  ветер  сник,  не  режет  слуха,
и  лезвие  припрятав  палаша...
Разбужена,  ломает  лёд  Синюха.
И  время  утекает  из  ковша.

А  мой  народ,  обманутый,  убогий,
страданьем  и  слезами  занемог...
Триполья  поле  -  то  дорога  к  Богу,
что  утоптали  сотни  тысяч  ног...


         ОРИГИНАЛ:


Ще кашля лютий боязко і кволо,
Стомився після снігових облав...
Як зранила зима трипільське поле,
Яке мій предок сонцем засівав.

Відгарцювали вже морози - коні...
В яри вода тривоги відлива...
І п’є блакить з небесної долоні
Стара, як світ, зажура степова.

І навіть вітер вічність мовчки слуха,
Встромив у землю вістря палаша...
Ламає лід розбуджена Синюха.
І час тече з розбитого ковша.

А мій народ, зневірений, убогий,
Страждати вічно й плакати знеміг...
Трипільським полем йде собі до Бога,
Яке втоптали сотні тисяч ніг...