В обiймах кохання
В лоскотанні своїх відчуттів
Поринаєш у море бажання
І лунає твій стогін як спів.
Забуваючи все на цім світі,
Ти святкуєш свої почуття,
Розриваєш умовностей сіті,
Як цукерку смакуєш життя.
Це кохання, солодке й лоскотне,
У душі залишає сліди,
Наче літо минуле спекотне
У засмазі з тобою завжди.
У ласкавих обіймах кохання
Пролунає твій стогін як спів
І забудеш минулі страждання
В лоскотанні своїх відчуттів.
26.12.03.
Свидетельство о публикации №113022501913