А сн г лежить, як аркуш паперу...
Дерева чорним шрифтом, як рядки
Віршів, що в серце відкривають двері
І будять знову мовчазні садки.
І сонце відкриває очі неба,
І променіє світло почуттів!
Тепер мовчанню серця більш не треба
Вдихати сум засніжених полів.
Тепер весна все ближче до світанку, --
Де диво квіту ллє духмяний день,
Тепер вірші не будуть, як востаннє
Торкати душу золотом пісень.
Свидетельство о публикации №113022512442
З повагою, Т.Р-Н.
Татьяна Романова-Настина 29.07.2013 22:20 Заявить о нарушении
З повагою, Іван Логвин.
Иван Логвин 29.07.2013 22:28 Заявить о нарушении