небо тихо шепотіло колискову морю
про далекії краї, про планети, зорі
небо ніжно обіймало хвилі,мов дитину...
"спи моя блакить простора, не одну годину
хай у сні прийдуть до тебе чайки білокрилі
хай тепленький літній дощ полоскоче хвилі...
відпочинь,мій янгол, друже..."- промовляли скелі...
небо й море...я і ти...просто паралелі...
(с)
Двом безкрайнiм свiтам
© Copyright: Наброски Небраски, 2013
Свидетельство о публикации №113022512108
Свидетельство о публикации №113022512108
Рецензии