Не залишив i оправдання
Проводиш дні і вечори?
Ти десь кохаєшся з другою...
А як не солодко мені!
Вона тепер тебе цілує,
А пам*ятаєш, як колись,
Ти, із тривогою і сумом,
На моє личенько дививсь?
Боявся втратити кохання,
Що з кожним днем сильніш цвіло.
Не залишив і оправдання...
Пішов, десь, як і не було!
липень 2012р.
Свидетельство о публикации №113022400742