Можливо, ти не бачиш снiв...
Про наше зоряне майбутнє,
Та якось вранці навесні
Тебе розбудить незабутнє.
Скиплять розбурхані думки,
Крилом зачепить ностальгія
І в серці оживуть струмки
Розкрижанілої надії…
Весна, весна!.. В старі міхи
Поволі наливаю вИна…
Тобі – спокутувать гріхи,
Мені – втішатись, що невинна…
Свидетельство о публикации №113022405875
Александр Козлов 9 24.02.2013 18:50 Заявить о нарушении
Лидия Стадницкая 25.02.2013 18:41 Заявить о нарушении