Свiтае й смерае

Світає й смеркає

Світає й смеркає,
Світає й смеркає
І що нас чекає
Ніхто ще не знає.

Якби-то нам знати,
Що завтра чекати,
Чи гонор тримати,
Чи сльози ковтати.

Майбутнє не чути,
Майбутньому бути,
Знайде нас усюди
І вхопить за груди.

Тримаймось, панове,
Життя так чудове,
Спекотне й зимове,
Незнане й раптове.

Світає й смеркає,
День швидко минає,
Не кожен те має,
На що він чекає.
17.04.04.


Рецензии