В дитинстві, юності для нас
Неквапно рухається час,
А як дорослим став, то вмить
Стрілою він вперед летить.
Не встигнувши у смак пожить
І все задумане зробить,
Влітаєш у похилий вік,
Де ти пенсійний чоловік.
А час летить, спішить вперед
Й життя твоє уже не мед,
Хвороби сили точать й ссуть
І не дають тобі дихнуть.
Навіщо ж світ покликав нас
Щоб швидко так прожить свій час,
Невже для того, щоби ми
Схотіли б знову стать дітьми.
13.04.04.
Час
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022402117
Свидетельство о публикации №113022402117
Рецензии