Душа, яка вмивалася слізьми,
Стражданням інших співчуває
І виходи з болючої пітьми
Не із чуток брехливих знає.
І обережно, щоб не загасить,
Надії іскри добуває,
Страждаючим шепоче – треба жить,
Усе, що є, завжди минає.
Така душа готова все віддать
За вміння вірити й дружити
Та із невдач своїх покепкувать,
Добро навколишнім робити.
Нехай душа, умивана слізьми,
Знаходить вірних, добрих друзів,
Щоб також серед них були і ми,
Завжди у доброчиннім дусі.
05.04.04.
Душа, умивана слiзьми
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022402114
Свидетельство о публикации №113022402114
Рецензии