Смуток i радiсть

Його Величність Випадок
Приносить нам що хоче,
То келих смутку випити,
То радістю лоскоче.

Та якось Випадок попав
В компанію незвичну,
Де сміх і гумор панував
В годиноньку критичну.

І смуток зник кудись умить
Від гумору і сміху,
Лишилась радість, щоби жить
Компанії на втіху.

Чатує Випадок на нас,
Щоб щось подарувати,
Тримаймо гумор про запас,
Над смутком кепкувати.
29.01.04.


Рецензии