Серце

Як мій любий, моє серце -
Чи сподобалось Тобі?
Бо воно ще б'ється, б'ється,
Хоч розірване навпіл...

Рана ятриться кривава -
Біль ножем в ньому стримить -
За Тобою туга злая
Не лишає ні на мить...

За Тобою, мій коханий,
Полетіло б. Та дарма!
В твоїм серці, мій жаданий,
Йому місця вже нема...

Дарувала Тобі серце -
В нім любов, а в ній життя...
Та для Тебе зайве все це -
Так, непотріб чи сміття...

Що ж, коханий, хай вмирає,
Як не може догодить...
Яке серце й ще - не знаю -
Здатне так Тебе любить!!!


Рецензии
Оленочко! Ваш вірш мене вразив. Він пронизаний щемом жіночої душі, скривдженої нерозділеним коханням, або розтоптаним... На жаль, у жіночій долі таке стається не рідко. Дай Боже, з цим не знатись. Дякую Вам за життєву образність, за поетичну правдивісь. Беру його у поетичну скарбничку улюблених віршів.
Творчих Вам злетів.
З повагою, Галина.

Аля Козинская   02.07.2013 01:58     Заявить о нарушении
Дуже дякую. Так, був час, коли в житті тільки вірші й допомагали пережити біль... В такий момент почуття і відтворились на папері. Нікому не бажаю таке відчувати. На щастя, це вже давно позаду... З кожним днем розумію,що життя прекрасне, і, мабуть, якби не було таких моментів, я би цього так не розуміла і не відчувала.
Щасти Вам, Галино!
З вдячністю, Лєна Панасенко.

Лена Панасенко   02.07.2013 15:29   Заявить о нарушении