Щось так не мріється, як мріялось колись
І не гуляється вже , навіть, у неділю,
Хоч сонечко ще блись та блись,
А вже не гріє – осінь наступила.
Посріблила до ранку морозцем,
Увечері вітрами нашуміла,
Опівночі заплакала дощем,
І цілий кошик яблук натрусила.
Весь день ще павутиннячко несло,
Так з нами літо бабине прощалось,
Курликали ключі десь за селом,
В далекий край, на зиму відлітали.
Уже не мріється, як мріялось колись,
І не гуляється вже, навіть, у неділю.
Хоч сонечко ще блись та блись,
Та вже не гріє – осінь наступила.
Щось так не мрieться...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113022307924
Свидетельство о публикации №113022307924
Рецензии
Наташенька, опять читаю ваши стихи и хотя пришла уже зима,но стихи ваши всегда греют душу, с уважением, Наталья.
Наталья Беляева Ерух 11.12.2013 19:44 • Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 11.12.2013 19:44 • Заявить о нарушении
Очень рада Вам! Спасибо большое за теплые слова!
Наталья Сытник 12.12.2013 14:17 Заявить о нарушении
Наталья Сытник 12.12.2013 14:17 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.