О, лютий! Йдеш, як чоловік від жінки...
Приречене кохання - йти за край.
Ти знав, а я не знала...Навіть рай
Собі намріяла й такі доречні вчинки.
І все було важливо - зміст іллюзій
З очей твоїх суворих - карбувать
І кожен порух щастям називать
І всього сподіватись - є і буде!!!
Але не є, не буде вже ніколи...
Довірлива душа - передчуття
Тебе знесилило, і марні каяття.
О,лютий! Йдеш, а я лишаюсь з болем...
Передчуття...
© Copyright: Олеся Райська, 2013
Свидетельство о публикации №113022306793
Свидетельство о публикации №113022306793
Рецензии
Очень понравился стих! Поражаюсь блестящим владением языка!
Ирина Бойчук 21.04.2013 17:28 • Заявить о нарушении
Ирина Бойчук 21.04.2013 17:28 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
