Я - Буратіно.
Мене вирізьбив
З колоди дубової
Тато Карло дивакуватий.
Тому я - його вигадка -
Був дуб-дубом (спочатку)
Потім навчився визначати
Які люди неблагонадійні
І строчити доноси і пасквілі.
Продам я свого тата Карла
За кілька монеток
Спецслужбам Країни Дурнів
Бо забагато він грає
На шарманці своїй.
У ляльковому театрі
Відчуваю себе
Президентом
І байдуже,
Що Арлекін казав,
Що у мене манія величі.
Я Буратіно Дубовий
Дивлюсь на людей
Як на ляльок.
Сучасний Буратiно
© Copyright: Андрей Заморока, 2013
Свидетельство о публикации №113022305717
Свидетельство о публикации №113022305717
Рецензии