Почесне звання

 
Звання почесне  «Героїня» отримала матуся.
Ждала гостей…Приїхали!!! На всіх хоч надивлюся.
Приймайте, мамо, квіти…та що ви, мої діти!
Сльози в очах від радості,не знала де й подіти.
Як ягідка до ягідки на китиці калини,
За стіл сідає дружняя  великая родина.
Загомоніла хата , летять слова крилаті -
Здоров ;я, довгих літ, щоб Ви були багаті!
Як ви здорові - то і я здоровенька буду,
А багатство…Ви мій скарб – так довіку буде!
Спасибі, мої діти. І дякувати Богу
Ви на життєвому шляху знайшли свою дорогу.
Запишалася матуся – сини як клиночки,
До неї всміхаються її любі дочки.
Заплакало онуча, матуся на ноги.
-Ви спочиньте,я погляну. Сидіть, ви з дороги.
Вже колисочку гойдає, внука забавляє,
Колискову пісеньку тихенько співає.
Зморена рідненька, а погляд щасливий.
-Який в мене гарний внук, козачок вродливий!
Невісточка підійшла дитя годувати,
До грудей припало що й не відірвати.
Знає вже-що по життю треба силу мати,
А в батьків навчиться він як треба кохати.
З дідусем розповімо - що таке терпіння,
Щоб він міг слова знайти для порозуміння.
На життєвому шляху не все просто й гладко,
Через річку без місточка щоб проклав він кладку.


-Мамо, де Ви там поділись? Сідає до зятя…
Яка в мене гарна теща, гарна і завзята!
Уже зять шепоче щось…чекайте на внучку,
Вчора бачив на УЗІ малесенькі ручки…
О, вже батько на «коня» наливає чарку,
Хвилюється - в руках зминає цигарку.
Схопилася матуся знову, та й на ноги -
Готувати любим дітям гостинця в дороги.
Батько синам руку жме, мама всіх цілує.
-А ну, станьте всі до купи - кум фотографує.
Орден блиснув на грудях - «Мати Героїня»,
До ладу у неї все - гарна господиня.
Станемо давайте всі та й навпроти хати.
Пам ;ятайте - тут завжди вас чекає мати!!!
Сильна, чуйна, добра, особлива жінка!
Не скувала  її серце льодяна крижинка.
Уже ніченька прийшла, відгуляли свято.
Дякувати Богові - діточок багато!!!
Дивна жінка, особлива. МАТИ-ГЕРОЇНЯ!!!
Затишку сімейного справжня берегиня!
Про все це,чуєте мене? Не забувайте діти!
Даруйте посмішки,тепло. Даруйте неньці квіти.
У гості приїздіть, порадуйте рідненьку.
Повірте - тяжко, знаю я, без дорогої неньки!!!!!!!!!!!!!!!!



Автор :        Місяк Алла Петрівна                31.08.2012


Рецензии