Розгрібаючи смітник думок,
Я дивуюсь їх різномаїттям,
Більшість з них тепер дрібний пісок,
А перлини передам я дітям.
Хай на сонці їхнього життя
Ці перлини грають кольорами,
Щоб збулося розумів злиття,
Їхніх прагнень з нашими думками.
Щоб вони змогли би відрізнить
Серед мотлоху думок перлини,
І як ми, у спадок залишить
Для розвою мудрості людини.
Хай поповнять храм перлин думок,
Без яких не можна людям жити,
Бо не бачить темному зірок,
А глухому марно в дзвони бити.
12.06.04.
Смiтник думок
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022202151
Свидетельство о публикации №113022202151
Рецензии