ця львiвська гварова душа

столичний шарм
і ґварова душа
столевий Львів
столітній вираз
брам і брів
сталевих рейок
перетряс

стосотий раз

в собі
живу тобою
творчий
творимий
площами із юрм

цвіте у прощах СвятоЮр
і пахне кавою неспішність
де я щасливий та безгрішний
чекання несолодке п’ю

і довго

тече по серцю
перший схлип зорі
аж повернеться
зір у ліхтарів
і ті гойдатимуть
підбруклену дорогу
це не чекання
це блукання Богом
немов косою
по живій траві

блукаючи
люблю вино
хмільних жінок
у жартах не старію
і кожен раз
коли про рідні мури
мрію
то гріє слово
бо живу в тобі
мій мідно-дахий
небошпилий
Львове

22 Лютого, 2013


Рецензии
Чудовий вірш! Немовби знову побував у Львові. Подальших творчих успіхів Вам, Юрію! З повагою, Микола.

Мыкола Ковальчук   04.04.2013 09:51     Заявить о нарушении
Дякую вам , Миколо.
Львів - не таке собі пересічне місто - це наша криївка і остання барикада, коли прийдеться...
По-львівськи,
ЛЮ

Юрий Лазирко   07.04.2013 05:51   Заявить о нарушении
Тому то й до сьогодні, Львів, для декого, мов кістка в горлі. Будьмо!

Мыкола Ковальчук   07.04.2013 12:58   Заявить о нарушении