Пiлiгримка

Тисячі кілометрів асфальту
Залишилися за моєю спиною.
Я питала себе, чи варто
Долучатись до палкого бою?
Втім, я правду напевне знаю:
Бій цей — мій, і втікати марно.
І дорога моя — одна є,
З неї сходити поки що рано.
Та й не зійду — хіба я слабка є?
На узбіччі стояти вже нудно —
Я не бачила азій та африк,
Та не терплю чекання муки.
Аж попереду видно мету вже,
То чи варто до неї стриміти?!
Хоч я втомлена зараз дуже,
Друзі втомлені теж, наче діти,
Ми не зрадимо нашої мрії,
Бо на чолах один у нас знак:
Ми є мужні, ми прагнемо дії,
Ми звільняємо світ наш від зла.

серпень 2012


Рецензии