Засніжило якось наприкінці зими
Хтось гріється по двоє,але не ми.
Хтось має щось писати, щось казати,
А я не знаю, як тебе ще чекати ..
Збираю сніжинки,а повинна вже квіти,
Цілкомвже дорослі. Але все ж ми як діти,
тиняємось, біжимо, у хованки граємо.
У мріях в ЛА, то в Пекін, то в Сараєво..
Суцільні розпади і ненамолена сутність,
Я десь тут, а ти вже неприсутній.
Не усім пісням наврочено стати хітами,
Не кожним парам наврочено бути нами.
весняний сн1г
© Copyright: Иванна Ягода, 2013
Свидетельство о публикации №113022100085
Свидетельство о публикации №113022100085
Рецензии