У лiс прийшла бiда. Байка

   
У ліс прийшла біда:
Засохли вмить дерева,
Загинула трава,
Під сонцем все згоріло.
Потрібна вкрай вода.
Зайці ж тривогу били:
« Загинемо від спеки!»
Кому до цього діло…

У Лева ситий рот,
Бо вполював бичечка.
Тигриці теж везе:
Спіймалася косуля.
В болоті Бегемот
Набив м’ясцем животик.
І лише довговухим
Дісталась справжня дуля.

Минає місяць, два.
Дощів усе немає.
А тут ще Бегемот
В болоті ввів податок.
Хіба ж бо не дива:
Ні м’яса, ні травички,
А за ковток водички –
Давай йому ягняток.

На сполох звірі б’ють,
Уклінно просять Лева
Розбійника того
Жорстоко покарати.
А Лев: «Мене ще вб’ють,
Це – вотчина Тигриці,
Не хочу з Бегемотом
Я горщик розбивати».

Тигриця ж ледь жива,
Охляла, наче шкапа.
Почула мову ту
І стала дивуватись:
«Хто крайній? Я? Овва!
Та він же Левів родич…
Відколи це в бомонді
Кум кума став боятись?»

Не довго Бегемот
Мав зиск з свого болота,
Бо висохло поволі.
А з ним і сам небога…
Зрадів лісний народ:
«Ото була  утроба,
Хотів усе загарбать.
Туди тобі й дорога!»

Тигриця й Лев втекли
До Африки своєї.
А згодом задощило
На радість всій природі.
Такі часи були…
На жаль, не пам’ятають
Цю байку про звіряток
Сьогодні вже в народі.
28.01.2009 р.