Не чекай вороття - все скінчилось між нами!
Хоч і тяжко тобі, та мене зрозумій.
Те кохання, від зрад, поросло бур*янами,
Тож тепер залишить його, друже, зумій!
Вибачала тобі, доки сил вистачало,
Та скінчилось терпіння й бажання моє.
Краще б я тої, милий, любові не знала -
Не ЯтрИла б, даремне, серденько своє!
Тож, прошу, відпусти мою душу на волю,
Як Господь відпускає усім нам гріхи...
Знаєш, любий, на пам*ять, гірку мою долю,
Тож пробач і облиш, назавжди відійди!
Не чекай...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2013
Свидетельство о публикации №113022100288
Свидетельство о публикации №113022100288
Рецензии
