У свiтi протилежностей
Судді – своєї совісті
Й виписую криву
Із щедрості і скупості,
Із добрих справ й провин,
Із розуму і глупоти,
Із радісних годин
Та розпачу і самоти.
Долаючи свій шлях
З дитинства і до старості,
Кручусь, мов сів на цвях,
У пошуках всегарності.
Та, певно, не знайду
У світі протилежностей
Ту провідну звізду
Без гіркоти негарностей.
18.10.04.
Свидетельство о публикации №113022101942