Защебече соловейко,
Душу залоскоче,
І так млосно й солоденько
Серце аж тріпоче.
Як у роки молодії
Хочеться кохати,
Розтривожують надії,
Не дають поспати.
Соловейко, сіра пташко,
Нащо так тривожиш,
Як вертатись в дійсність важко,
Де лиш скніти можеш.
Бо весна моя минула,
Осінь наступила,
Хоч душа і не забула
Про весняні крила.
23.08.04.
Соловейко
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113022101832
Свидетельство о публикации №113022101832
Рецензии